У ньому обурення великої заводської родини статтею Станіслава Прокопчука «Коли конкурент наступає на п’яти», що була надрукована в «Урядовому кур’єрі» 16 травня.
Колективи КВБЗ, інших заводів транспортного машинобудування, журналісти, громадяни України мають право знати, чому газета Кабінету Міністрів, яка має бути зразком справедливості, чесності, правдивості, законності, друкує статті з перекрученими неперевіреними фактами, домислами автора, з навішуванням ярликів. Тому подаємо звіт про хід розмови у кабінеті головного редактора.
Віталій Хилобоченко: - Ви, мабуть, здогадуєтеся, чого ми завітали?
Сергій Брага: - Так..
Віталій Хилобоченко:: : - Як же так, коли ми зверталися до вас наприкінці березня з проханням надрукувати відкритий лист-звернення директорів чотирьох вагонобудівних заводів з приводу відміни тендеру на закупку вантажних вагонів Укрзалізницею через надмірно низьку й несправедливу ціну, то ви нам відмовили під приводом, що повинні дізнатися думку й іншої сторони, тобто залізниці. А тепер подали лише їх версію і в перекрученому вигляді, чому так?
Сергій Брага:: - Розумієте, ми не публікуємо відкритих листів. Я дав доручення спеціальному кореспонденту зв’язатися з Укрзалізницею, щоб з’ясувати ситуацію. Минув місяць. УЗ висловила свою точку зору. Керівники залізниці – це державні чиновники. Ми не можемо не довіряти цифрам, які вони представили. Я не ідеалізую матеріал Прокопчука, хоча він досвідчений працівник. Ми, як журналісти, хочемо розібратися до кінця. До нас уже з приводу цієї статті зверталися представники інших органів та вагонобудівних підприємств.
Олег Шкабров:- Але ж позиція, висловлена в статті, - це вже позиція газети. «Урядовий кур’єр» представив так, наче Укрзалізниця відстояла свої позиції в тендері на вантажні вагони, на дизель-поїзди проти «підприємств-монополістів». А насправді це не так. Є документи, рішення експертної комісії Національного комітету з промислового розвитку, рішення Антимонопольного комітету, які та ж Укрзалізниця прийняла і виконала. Є численні публікації в багатьох ЗМІ, інших відкритих джерелах. Виходить, що інформація газети некоректна.
Якщо б вона з’явилася де-інде, в так званій «жовтій» пресі, а не в газеті Кабінету Міністрів, то ми б так не реагували. А то подано наче ми тільки свої інтереси відстоюємо. Є програма оновлення рухомого складу, є рішення уряду щодо підтримки вітчизняного виробника. А на справі ми бачимо протекціоністські дії, які покликані вивести українських виробників із гри. Якщо УЗ не купуватиме продукцію вітчизняних заводів транспортного машинобудування, то вони змушені будуть змінити профіль або загинуть. Що вже й відбувається. Якщо купувати техніку за кордоном, то туди підуть кошти, податки, робочі місця. Як же нам не боротися за наш продукт і за наших людей? В інших країнах є механізми захисту своїх виробників. У нас цього немає!
Підприємствами машинобудування зроблено багато для УЗ за роки незалежності. У тісній співпраці із залізничниками. Взяти хоча б вантажні інноваційні вагони зі збільшеним життєвим циклом. Вони створені на КВБЗ, випробувані Укрзалізницею. У нас на них спільна власність. Документація передана підприємствам УЗ - Стрийському та Дарницькому вагоноремонтним заводам, вони освоїли їх виробництво. Але перестали виготовляти, і вже звучить заява, що тільки КВБЗ має інноваційні вагони. Дніпродзержинський та Маріупольський заводи теж мають таку продукцію.
На підтвердження тексту відкритого листа та слів Олега Шкаброва, Юрій Брусник передав редактору копії рішень експертної комісії, яку створено за дорученням уряду, які підписали керівники УЗ, в тому числі й член правління Іренеуш Василевський, чим підтвердили свою згоду з вимогами вагонобудівників щодо необхідності підвищення закупівельних цін на вантажні вагони. Також передав копії рішення Антимонопольного комітету та скарги, що доводять правомірність дій заводу по тендеру на дизель-поїзди.
Віталій Хилобоченко:: - Стаття в «Урядовому кур’єрі» викликала хвилю обурення на підприємстві. Чому нас газета не вислухала, чому не вивчила всі обставини?
Сергій Брага: - Від Національного комітету з промислового розвитку готується матеріал, який ми плануємо надрукувати на цьому тижні. Ми звернемося до Укрзалізниці із запитом, чому надали моєму заступнику Самсоненку (саме він займався цим питанням) недостовірну інформацію. Я не уникаю відповідальності. Буду розмовляти з автором статті, можу його звільнити.
Олег Шкабров:- Було б доречно, якби він написав, а газета надрукувала коментар з приводу подачі такої недостовірної інформації з метою уникнення подальших дискусій за даною темою.
Сергій Брага: - Хай буде коментар Прокопчука.
Олег Шкабров: - Ми відкрите підприємство, коли до нас звертаються представники ЗМІ – завжди йдемо назустріч. Ми цінуємо свій імідж.
Сергій Брага: - Я теж хвилююся за «Урядовий кур’єр». Бачу, наш працівник «напортачив». Давайте йти тим шляхом, який я запропонував. Хочу напроситися до вас у гості на завод, наприклад, у червні. Подивитися виробництво вагонів.
Ось така видалася непроста розмова, яка тривала понад годину. Було очевидно, наскільки вона неприємна головному редактору. Та чи може його стан компенсувати переживання, кривду, обурення багатьох людей, чиї інтереси він та його колеги зачепили публікацією неправдивої статті. Він зізнався, що від інших вагонобудівних заводів України - з Дніпровагонмашу та Маріуполя теж надійшли відкриті листи в «Урядовий кур’єр».
У всій цій історії нас радує лише той факт, що статтю в «Урядовому кур’єрі» не передрукував жоден сайт чи видання, не процитував жоден журналіст (крім сайту УЗ та підконтрольної «Магістралі»). І напередодні Дня журналістів України це видається нам демонстрацією певної зрілості журналістської спільноти, вміння бачити за гучними словами наче маститого колеги – Станіслава Прокопчука, фальшивку, інформацію, яка нікого не цікавить. Дякуємо чесним людям за громадянську позицію.
Прикро, що замість того, щоб розвивати економіку країни, виготовляти продукцію, оновлювати рухомий склад Укрзалізниці, підприємства транспортного машинобудування, Національний комітет з промислового розвитку змушені відволікатися на лікнеп для «Урядового кур’єра».
