Щодо локалізації в цілому. Наша компанія дотримується стратегії локалізації, незважаючи на те, що ми є виробником багатьох видів рухомого складу в Україні. І ми застосовуємо цю стратегію для тих продуктів, що в Україні не виготовляються на даний час. Тому ми готові переймати досвід наших закордонних колег. Ми вітаємо залучення в Україну нових сучасних технологій, завантаження якомога більшої кількості українських підприємств.
Тобто ми говоримо не лише про себе, а й про своїх колег-машинобудівників. Коли рівень локалізації зростає, у цьому беруть участь все більше українських працівників.
Кілька слів про те, що відбувається зараз на внутрішньому ринку. Вагонобудівні заводи не завантажені – на листопад, грудень у більшості з них немає замовлень. При цьому триває відчутний спротив забороні щодо курсування вантажних вагонів із подовженим строком експлуатації. Якщо так триватиме й далі, то до кінця року деякі вагонобудівні заводи можуть не дожити.
Щодо експорту. Тут усе набагато простіше. Експорту вантажних вагонів просто немає. Те, що було в цьому році, ? то залишки раніше укладених контрактів. І при цьому деякі «експерти» заявляють, що локалізація не потрібна.
Поглянемо на імпорт. За наявності в Україні власних виробників поїздів метро у Харкові вирішують купувати поїзди метро в Китаї. Хоча пропозиція вітчизняного виробника була з дотриманням усіх законодавчих норм України і кращою у співвідношенні ціна-якість. І це замовлення могло би дати завантаження вітчизняним підприємствам.
Водночас Мінінфраструктури продовжує переговори з корпорацією Хюндай щодо закупки електропоїздів. Називаються низькі ставки щодо кредитування, йдеться про швидкісні та високошвидкісні поїзди. Розмови про те, що це буде на принципах локалізації, немає.
Компанія Альстом звернула увагу на те, що уже два роки проробляється проєкт з постачання електровозів. Тривожний сигнал. Додам: із червня поточного року наглядовою радою УЗ не прийнято рішення по першому етапу конкурсу відбору постачальників електровозів. Коли це станеться – невідомо.
А це вагомий проєкт як для іноземних компаній, готових до локалізації, так і для українських виробників, котрі чекають, щоб національний оператор ? Укрзалізниця ? визначився: який продукт нам потрібен, як його створювати, з ким та з яким процентом локалізації.
Сьогодні – вирішальний момент для промисловості країни. Будь-який проєкт із закупівлі продукту, що не виробляється в Україні, має грунтуватися на принципах локалізації. Це світова практика, це прописано в євродирективах, які ми зобов’язалися прийняти та інтегрувати у своє законодавство.
Повна версія круглого столу «REіндустріалізація – локалізація складної техніки» за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=Y4sQgmGE-GU&fbclid=IwAR1BNebof1Z8qObNg6_hFVReMjic39oVQ-9BgAE9BtisQH1IxWZz3JspMa4