Понеділок, 12 жовтня 2020 09:24

Українські пасажирські вагони за бюджетні кошти – у виграші буде вся Україна

Приходько КВСЗ

Приходько КВСЗ
На сайті інформаційного агентства «Інтерфакс Україна» 9 жовтня поточного року в рубриці «Колонки» розміщено статтю голови наглядової ради ПАТ «КВБЗ» Володимира Приходька «Українські пасажирські вагони за бюджетні кошти – у виграші буде вся Україна». У ній Володимир Іванович наголошує, наскільки важливо втілити в життя презентований проект щодо закупівлі 100 пасажирських вагонів за бюджетні кошти. І підкреслює: така практика має стати постійною, а замовлення повинні отримати вітчизняні виробники. Пропонуємо цю статтю вашій увазі. Ії також можна прочитати на сторінці «Інтерфаксу» українською, російською та англійською мовами, а також у Фейсбуці – на сторінці агентства й на сторінці ПАТ «КВБЗ».

 Мінекономрозвитку разом із Мінінфраструктури розробляють програму кардинального оновлення залізничної галузі. Програма, головним чином, стосується оновлення парку пасажирських і вантажних вагонів, закупівлі нових дизель-поїздів. Результатом ініціативи повинно стати додаткове зростання ВВП від 2,7% в рік.

Про плани підтримати програму оновлення пасажирського парку «Укрзалізниці» 14 вересня поточного року повідомив і міністр фінансів Сергій Марченко на презентації проєкту державного бюджету на 2021 рік. Він підкреслив, що держава вперше має намір профінансувати закупівлю рухомого складу в кількості 100 пасажирських вагонів.

Так, дійсно. Вперше в проєкті держбюджету планують передбачити гроші на таку необхідну статтю витрат. Хоча в Законі України «Про залізничний транспорт», ухваленому ще в 1996 році, сказано, що придбання залізничного рухомого складу для перевезення пасажирів у поїздах далекого прямування і місцевого сполучення здійснюється в установленому порядку за рахунок коштів Державного бюджету України у межах лімітів державних капітальних вкладень, коштів АТ «Укрзалізниця», позикових коштів, а також грошей із місцевих бюджетів.

Новину про можливу закупівлю 100 пасажирських вагонів у 2021 році розмістили багато ЗМІ. Вони ж пишуть про те, що Крюківський вагонобудівний завод є основним виробником рейкового рухомого складу в Україні й міркують про те, як ПАТ «КВБЗ» буде виконувати це державне замовлення.

Це дійсно так. КВБЗ – основний виробник рейкового рухомого складу в Україні, названий головним у виробництві пасажирських вагонів ще у 1996 році: вантажні вагони, пасажирські вагони локомотивної тяги, міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, міжрегіональні двосистемні швидкісні електропоїзди, приміські та регіональні дизель-поїзди, поїзди метро.

Тарпан

Тарпан

Але останніми роками ми бачили приклади, коли в Україні оголошувалися відкриті тендери на постачання рухомого складу, взяти участь у яких міг хто завгодно. Більше того, прописувалися умови тендерів під польські, корейські потяги.

Недарма народний депутат Дмитро Кисилевський у своїй статті «Що закладено в бюджет для української промисловості» (НВ Бізнес, 6.10.2020), аналізуючи проєкт бюджету, пише: «Позитивно: заклали 4,5 млрд грн на нові пасажирські вагони і пасажирську інфраструктуру. Сподіваюся, вистачить розуму купити їх в Україні».

Додамо: і залишити бюджетні гроші працювати в країні. І зберегти та створити нові робочі місця, отримати податки. Для цього існує закупівля за переговорною процедурою, передбачена Законом України «Про державні закупівлі», і застосувати її необхідно саме до вітчизняного виробника.

КВБЗ готовий поставити пасажирські магістральні вагони в зазначеній кількості в 2021 році у разі вчасного укладення відповідного договору, його безумовного виконання замовником у частині фінансування і приймання готової продукції. Для цього на підприємстві створені виробничі потужності, відпрацьована технологія, налагоджені зв’язки із заводами-постачальниками комплектуючих, є кадри відповідної кваліфікації.

У КВБЗ та «Укрзалізниці» є досвід співпраці, коли на рік постачалося понад 100 пасажирських вагонів. Наприклад, у 2008 році було поставлено 107 одиниць. У 2014-му – 95 одиниць вагонів для транспорту соціального призначення. Є досвід постачання в інші країни СНД – Білорусь, Казахстан, Таджикистан. Організовано гарантійне та сервісне обслуговування продукції.

А постачання, скажемо прямо, невеликої кількості вагонів вітчизняного виробництва для УЗ у 2015-2020 роках – це не провина підприємства, а результат низки об’єктивних і суб’єктивних причин.

Серед об’єктивних – «некерована» Кабінетом Міністрів України наглядова рада УЗ, хронічна відсутність багаторічної державної програми розвитку залізниці, припинення пасажирського залізничного сполучення в зв’язку з коронавірусом і введенням карантину. Серед суб’єктивних – часта зміна керівництва УЗ, відсутність у попередніх керівників транспортного відомства політичної волі у справі оновлення рухомого складу. І навіть систематична організація перемовин щодо закупівлі рухомого складу у закордонних постачальників за спиною вітчизняних виробників і без натяку на локалізацію виробництва в Україні до 2020 року включно.

Нам довелося пережити чимало складних моментів при виконанні контрактів 2018 року на постачання пасажирських вагонів і дизель-поїздів. І до сьогодні не всі питання остаточно вирішені. А стосовно 6 дизель-поїздів, то УЗ наразі придбала тільки один. Доля ще п’яти досі не вирішена, хоча є чітке розпорядження Президента України про закупівлю 3 дизель-поїздів у 2020 році, зроблене ним під час візиту на КВБЗ 6 березня поточного року. І ще двох поїздів – у 2021-му. Але воно не виконується.

11111

11111

Ми вже не одноразово розповідали про ціноутворення на вітчизняні пасажирські й вантажні вагони. Створювалися спеціальні комісії для розгляду цього питання. Порушень не виявили, ціни – на рівні ринкових на аналогічну продукцію. Причому вітчизняний пасажирський вагон має низку переваг.

Наприклад, вагони КВБЗ мають на одне пасажирське купе більше, ніж у інших виробників, тобто не 9, а 10. У купейному вагоні це не традиційних 36 місць, а 40. Тому, порівнюючи ціни, наприклад, КВБЗ і Тверського вагонобудівного заводу на купейний вагон, слід застосовувати коефіцієнт 1,11. Експлуатація вагонів КВБЗ дає змогу отримати додатковий прибуток від перевезень при незмінних експлуатаційних витратах.

А для повного й об’єктивного аналізу цін на пасажирські вагони необхідно враховувати ціни на аналогічну продукцію низки виробників. Наприклад, за останніми даними закупівель європейських залізничних адміністрацій, вартість  одного пасажирського вагона становить від 960 до 2300 тисяч євро. Залежно від пасажиромісткості, моделі та комплектації.

Але комусь вигідно пов’язувати питання виробництва вітчизняних пасажирських вагонів ПАТ «КВБЗ» з уявною їх «дорожнечею». І безпідставні, безграмотні, псевдоекономічні репліки на цю тему ми бачимо в публікаціях і досі.

На КВБЗ ведеться постійна робота щодо зростання відсотка локалізації пасажирських вагонів для збільшення комплектуючих вітчизняного виробництва. Це дозволяє швидко виконувати замовлення, менше залежати від коливання курсу долара.

Вітчизняним постачальникам вагонів і комплектуючих до них (а це 160 підприємств-партнерів) хотілося б вірити, що постачання рухомого складу за кошти державного бюджету стане реальністю в 2021 році й наступними роками перетвориться на постійну практику. Це матиме відчутний мультиплікативний ефект як для 160 підприємств машинобудування та інших галузей, так і для економіки України в цілому.

Стабільність і гарантованість замовлень важливі для забезпечення безперервного потоку виробництва, вдосконалення виробничих процесів, що в підсумку зменшить вартість виробів. Продукція серійного і масового виробництва завжди дешевша.

На наш погляд, практика замовлення рухомого складу за бюджетні гроші у вітчизняних виробників матиме позитивний ефект не тільки в економічній складовій. Не менш важлива й соціальна. Люди відчують турботу про них. Пасажири – подорожуючи у вагонах гідної якості, машинобудівники і працівники суміжних галузей – маючи гарантоване замовлення й роботу. І бюджетні гроші окупляться сторицею, повернуться в державну казну у вигляді податків і зборів.

Володимир ПРИХОДЬКО,
голова наглядової ради ПАТ «КВБЗ»,
член президії Федерації роботодавців України.

Прочитано 801 разів