На цій зворушливій зустрічі були присутні і звернулися до ветеранів зі словами вітання в.о.голови правління ПАТ «КВБЗ» Максим Крамаренко, секретар міської ради Юрій Гриценко, голова профкому Віталій Хилобоченко та його заступник, депутат міської ради Валентина Головко, директор із безпеки, персоналу та соціальних питань Леонід Олійник та інші.
Співала молодь. Як пісні воєнних років, так і народжені сьогодні, в Україні. Фотографувалися на згадку на високому ґанку палацу культури. Вже багато літ поспіль фотограф Юрій Язовцев робить такий знімок. Щороку людей на ньому все менше. Такий закон життя, і ми маємо йому підкоритися і сприймати як незворотне. Як би не одне «але». Як би ж то була остання війна в історії людства та України.
8 травня вагонобудівники після роботи зібралися на центральній прохідній заводу, щоб урочистою ходою пройти до стели загиблим заводчанам. Ось вона, поряд із заводом, щоб повсякчас нагадувати про тих, хто пішов воювати від верстатів та не повернувся на свої робочі місця. 140 прізвищ, обірвані долі…
Багатолюдно, майже у кожного у руках квіти. Буйство травневої зелені, височінь весняного неба. Гарячі язики полум’я вічного вогню, слова, що падають просто в серце. Такий він, День Перемоги.