Та була ще причина того, що він так ретельно підбирав місце роботи. І того, що він перевівся навчатися до Гомелю. Звісно ж це вона – землячка, розумниця, студентка і просто красуня Катерина. Вони побралися ще у студентські роки і на час закінчення вузу мали вже двоє дітей – двох синів.
Відтак Євген і Катерина Можейки в один день – 1 серпня 1988 року – почали працювати на КВБЗ. Він – начальником бюро, вона – інженером-конструктором першої категорії. Завод отримав двох спеціалістів, які протягом наступних років зробили чималий вклад у створення нової техніки, скарбницю інтелектуальної корпоративної культури підприємства.
У 2000 році Євген Рудольфович обійняв посаду заступника головного конструктора. А з 2006-ого по сьогоднішній день – головний конструктор вантажного вагонобудування. Кваліфікований керівник, талановитий конструктор, наставник молоді, ветеран праці – це все про нього.
Нагороджувався Грамотами Міністерства промислової політики України та численними відзнаками ПАТ «КВБЗ», місцевих органів влади. Під його керівництвом і за безпосередньої участі було розроблено цілий ряд інноваційних продуктів і перспективних конструкторських рішень. Зокрема, це універсальні піввагони і спеціалізовані платформи, вагони-цистерни, вантажні вагони з підвищеним осьовим навантаженням і збільшеним терміном служби.
Серед досягнень перспективні конструкції вантажних візків вагонів нового покоління, в тому числі з підвищеним навантаженням на вісь, в яких втілені принципово нові технічні рішення, що забезпечили істотне поліпшення їх динамічних характеристик, надійність та зниження впливу на рейковий шлях.
Звісно, це далеко не повний список здобутків за роки багатолітньої праці. Новизна запропонованих конструкторами КВБЗ рішень була підтверджена 65 авторськими свідоцтвами і патентами на винаходи, що свідчить про визнання ефективності їх роботи не тільки на нашому підприємстві.
Крім турбот головного конструктора, Євген Рудольфович має й інші обов’язки: чоловік, батько, дідусь. Із задоволенням проводить час на дачі, де займається садівництвом. Привітно приймає гостей, любить дружнє спілкування.
Виросли і змужнілі сини – Андрій закінчив Брянський інститут транспортного машинобудування, Антон – Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту. Андрій працює майстром в на КВБЗ у корпусі вантажного вагонобудування. Втілює в металі ідеї батька та його колег. А Антон працює інженером-випробувачем в УкрНДІВ, здійснює випробування продукції вагонобудування.
Протягом всіх років поряд і на роботі, і дома надійна і мудра дружина – Катерина Віталіївна. Подружжя Можейків радіє онукам, балує їх, пишається першими досягненнями. З упевненістю можна сказати, що Євген Рудольфович успішна й щаслива людина, адже заслужену повагу він має й на роботі, і вдома.
Шановний Євгене Рудольфовичу! Прийміть наші щирі вітання з ювілеєм та найкращі побажання від наглядової ради і правління ПАТ «КВБЗ», колективу проектно-конструкторського управління. Бажаємо сил й здоров’я, успіху на трудовому шляху, ентузіазму, нових ідей, благополуччя, особистого щастя і хорошого достатку.