Середа, 26 лютого 2020 13:48

БИЙ «СВІЙ» СВОГО, ЩОБ ЧУЖИЙ І ДУХУ БОЯВСЯ або Чому Укрзалізниця на міжнародному форумі намагається відібрати у КВБЗ право на ремонт старих пасажирських вагонів

pasvag

21-23 січня 2020 року в Москві відбулося засідання міжнародної експертної групи Комісії з пасажирського господарства Ради залізничного транспорту держав-учасниць Співдружності. До цієї організації входять залізничні адміністрації таких країн, як Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан, Узбекистан, Україна, Латвія, Естонія, наукові організації. Учасники експертної групи - уповноважені представники всіх залізниць колії 1520 мм.

На засіданнях розглядають питання взаємодії адміністрацій щодо забезпечення міжнародного пасажирського сполучення. Нерідко мова йде і про діяльність підприємств-виробників продукції залізничного призначення, тоді залізничні адміністрації держав представляють це підприємство, запрошують його на засідання.

У січневому засіданні взяла участь і делегація АТ «Укрзалізниця» на чолі з директором Департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень Олександром Красноштаном. З ініціативи УЗ до порядку денного було внесено питання: «Розгляд пропозиції залізничної адміністрації України (Укрзалізниці) про можливість виключення ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» з Переліку підприємств, яким надано право проведення капітально-відновлювальних ремонтів (КВР) з метою продовження терміну служби пасажирських вагонів». Причина такого звернення, за словами Олександра Красноштана, у тому, що ПАТ «КВБЗ» з березня 2019 року і до січня 2020-ого (тобто протягом 10 місяців) не здійснював КВР пасажирських вагонів. Відповісти відразу КВБЗ не зміг: адже Укрзалізниця, затіявши нечесну гру, не клопотала про нашу участь у засіданні міжнародної експертної групи. Тому давайте розберемося зараз.

Отримати можливість виконувати ремонти пасажирських вагонів Укрзалізниці ПАТ «КВБЗ» може тільки перемігши в тендері, який оголошує їх власник. Останній тендер УЗ проводила в травні 2018 року. А Крюківський вагонобудівний завод, виконавши комплекс робіт для здобуття права проведення капітально-відновлювальних ремонтів, це саме право отримав у березні 2019 року. Остаточне рішення ухвалила Міжнародна комісія з пасажирського господарства за клопотанням Укрзалізниці, що представила всі необхідні документи відповідно до вимог Положення про продовження терміну служби пасажирських вагонів, що курсують у міжнародному сполученні. Так ПАТ «КВБЗ» було внесено до Переліку підприємств з правом КВР. Але повернемося до засідання міжнародної експертної групи від 21-23 січня 2020 року. Його учасники були, м’яко кажучи, були здивовані. Під час обговорення питання зазначили, що чинне Положення про продовження терміну служби пасажирських вагонів не передбачає процедуру виключення з Переліку підприємств з правом КВР.

 

pasvag1

pasvag1

Доказів порушень, допущених ПАТ «КВБЗ» при виконанні КВР, (у зв’язку з невиконанням таких) не надано. Фактів звернення АТ «УЗ» до Крюківського вагонобудівного заводу з проханням про надання послуг з ремонту теж не надано. І виходить, що є тільки незрозуміле, нічим не аргументоване бажання керівництва Укрзалізниці. Таке за весь час роботи міжнародної комісії з пасажирського господарства (з 2006 року) і дії Положення про продовження терміну служби пасажирських вагонів (з 2015 року) сталося вперше.

Тому, вислухавши представника української залізниці, міжнародні експерти «взяли інформацію до відома». І, щоб уникнути подібних інцидентів в майбутньому, вирішили просити залізничні адміністрації направити до Ради із залізничного транспорту свої пропозиції щодо доповнень до Положення в частині внесення процедури (зазначення причин, доказових матеріалів, порядку проходження питання) можливих виключень з Переліку підприємств з правом КВР.

Виникає закономірне запитання: чому ж в Укрзалізниці вирішили виступити на міжнародному рівні з дивним клопотанням стосовно свого ж вітчизняного виробника пасажирського рухомого складу? Можна припустити, що це маленька помста нишком у відповідь на проблеми, які виникли між КВБЗ і Укрзалізницею через невиконання залізницею зобов’язань за контрактами 2018 року в частині оплати за замовлену нею продукцію. КВБЗ був змушений подати позови до господарського суду Києва про стягнення фактичної заборгованості за вагони на загальну суму орієнтовно 1,4 млрд грн і виграв справи.

pasvag2

pasvag2

Зважаючи на це, підприємливі ТОП-менеджери Департаменту пасажирських перевезень УЗ вишукували методи впливу на завод. Одним із них стала заява під час наради в УЗ в листопаді 2019 року директора з пасажирських перевезень Олександра Толкачова: «Ми у вас відберемо право на ремонт пасажирських вагонів».

Від слів - до справи. Тут же, на нараді, надійшла команда директору Департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень УЗ Олександру Красноштану підготувати відповідний лист на адресу міжнародної комісії з пасажирського господарства держав-учасниць, що і було зроблено за підписом представників залізничної адміністрації України Олександра Толкачова та Олександра Красноштана. І це після того, як вдалося налагодити переговори з УЗ, укласти мирові угоди і відновити постачання вагонів з боку КВБЗ, оплату - з боку УЗ.

Мабуть, бажання виключити ПАТ «КВБЗ» з Переліку підприємств, що мають право проводити КВР, - це спроба не тільки зганьбити підприємство, яке йде шляхом створення в Україні і на просторі 1520 нових і нових видів рейкового транспорту соціального призначення, має бездоганну ділову репутацію.

Але й заодно усунути конкурента на ринку здійснення ремонтів рухомого складу. Адже, як заявив вже колишній голова правління УЗ Євген Кравцов в інтерв’ю «BBC News Україна», Укрзалізниця «винайшла модель», за якою в 2020 році зможе капітально відремонтувати до 500 пасажирських вагонів. За підрахунками фахівців, при реалізації «проєкту», можна відновити один вагон за 1 млн гривень. Для порівняння, повністю новий вагон коштує сьогодні 25 млн гривень, капітальний ремонт - 11-12 млн гривень.

pasvag3

pasvag3

Підприємства, що мають право виконувати КВР пасажирських вагонів, що не входять до структури АТ «УЗ», можуть надати дані послуги тільки при оголошенні тендера через систему державних і комерційних тендерів ProZorro. При цьому вибудовується схема: тендер - контракт - передоплата - старий вагон - відремонтований вагон - остаточний розрахунок.

Інша справа, якщо ремонтувати на підприємствах, що входять до складу АТ «УЗ». Усі матеріали для виконання робіт (від старого вагона залишається тільки металевий кузов) закуповуються централізовано, потім видаються під кількість вагонів у вагоноремонтне депо. Там з отриманих матеріалів і відновлюють вагон. Що дали - з того й відновили. Постачання, виконання робіт, перевірка якості, приймання вагона - усе в одній системі. Як кажуть, своя рука - владика. Та й рука руку миє. І найголовніше - ніяких тендерів. В Україні є близько 500 пасажирських вагонів, які потребують КВР, бо у них наближається термін списання.

pasvag4

pasvag4

Крім того, у 2020 році Казахстан планує капітально відремонтувати 50 пасажирських вагонів (усього до 300 вагонів у найближчі 4-5 років). У листопаді 2019 року «Казахстан Темір Жоли» - оператор залізничної мережі Республіки Казахстан, запросив на нараду підприємства (і КВБЗ), що мають право здійснювати даний вид послуг, а також керівників департаментів АТ «УЗ», що представляють депо, для ознайомлення з обсягом робіт. Як бачимо, перспективи бізнесу з виконання ремонтів пасажирських вагонів є. Ці факти свідчать: Укрзалізниця демонструє непартнерські відносини, намагається обмежити права українських вагонобудівників, усунути конкурентів недобросовісними методами. Особливий цинізм у тому, що хоче вона це зробити чужими руками - за допомогою залізничних адміністрацій інших країн.

До речі, в Україні не тільки ПАТ «КВБЗ» має право здійснення КВР з метою продовження терміну служби пасажирських вагонів. Аналогічні послуги можуть надавати ТОВ «Харківський вагонобудівний завод», АТ «Дніпровагонрембуд», які також, у зв’язку з відсутністю тендерів на надання послуг власнику вагонів, не виконували ремонти. Хто в планах УЗ наступний?

pasvag5

pasvag5

Поки готувався цей матеріал, УЗ пішла ще далі. Вищезазначені панове Олександр Толкачов та Олександр Красноштан надіслали КВБЗ лист, у якому намагаються довести, що Крюківський вагонобудівний завод і зовсім не проходив процедуру для отримання права на проведення капітально-відновлювальних ремонтів. Тобто ті документи, які фахівці УЗ підписували, подавали на Комісію з пасажирського господарства, вони ж оголошують недійсними?

Замість позбавлення прав і установлення технічних бар’єрів національним виробникам, державній залізничній адміністрації монополісту - АТ «УЗ» потрібно всіляко підтримувати українські заводи, які всіма силами намагаються працювати, створювати нову продукцію. Інакше доля національної складної високотехнологічної техніки буде така як у поїздів Шкода, що понад рік стоять в очікуванні ремонтів під українським небом замість перевезення пасажирів в комфортних умовах. Але чомусь ні Олександр Толкачов, ні Олександр Красноштан не бажають зайнятися цим питанням, хоча це їх прямий обов’язок.

У березні в столиці Азербайджану Баку відбудеться засідання Ради із залізничного транспорту держав-учасниць Співдружності. «Українське питання», про яке ми розповіли, швидше за все, буде внесено до порядку денного автоматично. Адже експертна група Комісії з пасажирського господарства зобов’язана інформувати Раду. КВБЗ запропонував керівництву Укрзалізниці відкликати своє клопотання і, як кажуть, не ганьбитися далі. В УЗ відмовилися.

Георгій Ігнатов,
головний спеціаліст
напряму транспорту соціального призначення,
лауреат Державної премії України

Прочитано 685 разів