Як ми вже повідомляли, 14 липня поточного року в Кабінеті Міністрів України під головуванням першого віце-прем’єра Степана Кубіва відбулася нарада, на якій розглянуто проблемні питання щодо проведення тендерів у системі «Прозорро». Використовуючи недосконалість чинного Закону України «Про публічні закупівлі» та системи «Прозорро» фірми з сумнівною репутацією, що не є виробниками, застосовують новий вид рейдерства. Вони гальмують процедури закупівель, намагаються або заволодіти замовленням, або не допустити завершення тендерної процедури укладенням договорів із національними виробниками.

Голова наглядової ради ПАТ «КВБЗ» Володимир Приходько взяв участь у нараді, що відбулася 14 липня поточного року в Кабінеті Міністрів України під головуванням першого віце-прем’єра Степана Кубіва. На ній розглянуто проблемні питання щодо проведення тендерів у системі «Прозорро». Саме про них йшлося у відкритому колективному листі до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана за підписом керівників асоціацій, союзів, федерацій, окремих підприємств та організацій, яке надрукувала 1 липня поточного року газета «Голос України».

Уже півроку триває боротьба Крюківського вагонобудівного заводу та інших вітчизняних виробників вагонів за право отримати замовлення від Укрзалізниці. Але, як бачимо, тендери один за одним зриваються чи переносяться на новий термін через штучні перепони, які створюють зацікавлені структури з метою отримати власну вигоду. Сьогодні ми вміщуємо статтю інформаційного агенства «МІНПРОМ», в якій виконавчий директор Національного комітету з промислового розвитку України Анатолій Гіршфельд знову і знову порушує проблему, яка стала загальнодержавною і гальмує розвиток України.

Шановний Володимире Борисовичу!

Ми, вітчизняні товаровиробники, підтримуємо обраний Вами курс на відродження української промисловості як локомотива економічного зростання.

Через втрату традиційних ринків збуту та витіснення вітчизняних товарів з внутрішнього ринку в результаті лібералізації доступу на нього іноземних компаній відбувається стрімке падіння реального сектору економіки. В такій ситуації посилюється роль держави як споживача і загострюється необхідність реформування нормативно-правової бази, що регулює процеси закупівель, з орієнтацією на максимальне залученням національних товаровиробників.

Навесні поточного року на вулицях Кременчука почала працювати підмітально-прибиральна машина «Чистий шлях», виготовлена кременчуцькими машинобудівниками на Крюківському вагонобудівному заводі. Вона поповнила парк комунального автотранспортного підприємства КАТП 1628. Ми попросили його директора Сергія Шияна підбити підсумки її роботи протягом весняного періоду.

12 червня – особливий день для тих, хто стояв біля витоків українського пасажирського вагонобудування. Цього дня 15 літ тому, у 2002 році, Крюківський вагонобудівний відправив свій перший, найперший український поїзд – столичний експрес Київ-Харків.

Країна отримала 8-вагонний состав для міжрегіонального сполучення, який складався з вагонів відкритого типу з місцями для сидіння і міг перевозити більше 400 пасажирів. Вагони відповідали міжнародному рівню, вони були обладнані вакуумними туалетами, кондиціонерами, системами контролю і діагностики роботи, розраховані на швидкість 160 кілометрів на годину.

«Давно збирався написати цей лист, але сьогодні відклав усі справи і визначив написання листа найважливішим за інше.

З 1971 року проживаю в Києві. З того часу активно користуюся громадським транспортом, у тому числі – метрополітеном. Якось мені довелося добиратися на Харківський масив. Зайшов у вагон метрополітену і завмер. Від краси! Це був прекрасний вагон, та й весь поїзд, пофарбований всередині яскравими оранжевими фарбами. Подібне оформлення колись вперше побачив за радянських часів у готелі міста Братислава. Яскраве, помаранчеве, незвичне для радянської людини.

30 травня 2017 в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур’єр» під рубрикою «Точка зору» вийшла стаття «Не ріжте курку, яка несе золоті яйця». Вона є полемічним продовженням теми, порушеної в статті «Коли конкурент наступає на п’яти», яка вийшла в тому ж виданні 16 травня під рубрикою «Актуально». І з’явилася не з ініціативи редакції, як перша, а на вимогу Національного комітету з промислового розвитку, трудових колективів заводів транспортного машинобудування - КВБЗ, Дніпровагонмашу, Маріупольського «Азовмашу».